Хто першим придумав продавати не товар а торгову марку


« Щоб примусити людину переплачувати за бренд йому створюють відповідну атмосферу   |   Розміщення бренду - як воно є »

Льовер не став доводити справу до суду, довольствовавшись поясненнями Честертона, що слово “рабство” є “звичайним в середовищі освічених людей, коли вони обговорюють сучасні тенденції розвитку капіталізму”. Втім, чия-небудь думка мало хвилювала Льовера - він віддавав перевагу йому взагалі не помічати. Коли йому намагалися щось довести, він обривав сперечальника: “Ми не будемо нічого обговорювати.
Ви не маєте рації - і все”.

Світло миру

Але мрія зробити людей щасливими навіть крім їх волі не перебивала Уїльяму ділове чуття. Вже в 1888 році його мильна компанія Lever Brothers мала в Сполучених Штатах три миловарені заводи. Правда, аж до Першої світової війни американські хатні господарки відносилися до його мила майже гидливо і переконати їх в цьому не могли ні реклама, ні конкурси.
Остаточно “зламати” упертих американок вдалося лише до 1920 року, коли продажі Lever Brothers в США склали $12.5 млн. - проти всього лише $843 тис. в 1913-му.

Свою експансію Льовер проводив, скуповуючи найцікавіші компанії. До 1890 року крім США він вже мав заводи в Австралії, Канаді, Німеччині і Швейцарії. У рідній Великобританії в 1911 році Lever Brothers проводила кожен третій шматок мила. А між 1910 і 1915 роками Льовер придбав ще три британські миловарені компанії, і серед них компанію свого головного конкурента Pears.
Льовер залишався вірний принципу просування не товару, а його образу. Компанія продовжувала виробництво майже всіх придбаних торгових марок.

Після Першої світової війни сфера впливу компанії розповсюдилася навіть на Африку. Там Уїльям придбав величезні плантації кокосових пальм, масло яких використовується у виробництві мила. Розширювалася і сфера впливу самого Льовера. Разом із зростанням особистого стану Уїльям вів все більш і більш аристократичне життя.


Tags: , , , ,

Бренд


Схожі записи